ПРОНИЗАНІ РУКИ

Вірш— Сергія Сапоненко, переклад — Тамари Сапоненко

Блукаючи в темній пустині,
Томилась душа моя в муках,
Та Світло зустрів я, й донині
Зі мною пронизані руки.

Коли, переповненний болем,
Мій шлях, завивають недуги,
щасливий душевним спокоєм:
Зі мною пронизані руки.

Я знаю, що пізно, чи рано
З землею настане розлука.
Скоріш би! Розтануть обмани,
Побачу пронизані руки!

Піду до небес, не тужіте,
Хай радістю повняться звуки,
Бо ж зможу віч-на-віч зустріти
Христові пронизані руки!


Комментарии:

0 ответы

Ответить

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *