ПРОНИЗАНІ РУКИ
Вірш— Сергія Сапоненко, переклад — Тамари Сапоненко
Блукаючи в темній пустині,
Томилась душа моя в муках,
Та Світло зустрів я, й донині
Зі мною пронизані руки.
Коли, переповненний болем,
Мій шлях, завивають недуги,
щасливий душевним спокоєм:
Зі мною пронизані руки.
Я знаю, що пізно, чи рано
З землею настане розлука.
Скоріш би! Розтануть обмани,
Побачу пронизані руки!
Піду до небес, не тужіте,
Хай радістю повняться звуки,
Бо ж зможу віч-на-віч зустріти
Христові пронизані руки!
Комментарии:
Ответить
Want to join the discussion?Feel free to contribute!