«ПРОНИЗАНІ РУКИ»(українською)

Блукаючи в темній пустині,
Томилась душа моя в муках,
Та Світло зустріла, й донині
Зі мною пронизані руки.

Коли, переповненний болем,
Мій шлях, завивають недуги,
втішаюсь душевним спокоєм:
Зі мною пронизані руки.

Я знаю, що пізно, чи рано
З землею настане розлука.
Скоріш би! Розтануть обмани,
Побачу пронизані руки!

Піду до небес, не тужіте,
Хай радістю повняться звуки,
Бо ж зможу віч-на-віч зустріти
Христові пронизані руки!